Викладено теоретичні засади сучасного імовірнісно-фізичного методу розрахунку показників надійності технічних систем (ТС): не- та відновлених, не- та резервних. Визначено показники безвідмовності та довговічності відновлених систем, запропоновано діагностичну модель ТС. Наведено приклади розв'язання задач з питань оцінювання ефективності модернізації ТС, не- та відновлених систем. Описано метод діагностування цифрових модулів з реєстрації станів.

Изложены теоретические основы современного вероятностно-физического метода расчета показателей надежности технических систем (ТС): не- и восстановительных, не- и резервных. Определены показатели безотказности и долговечности восстановительных систем, предложена диагностическая модель ТС. Приведены примеры решения задач по вопросам оценивания эффективности модернизации ТС, не- и восстановительных систем. Описан метод диагностирования цифровых модулей по регистрации состояний.

Викладено основні положення та визначення сучасної теорії надійності, показано роль надійності авіоніки в гарантуванні безпеки польотів і ефективності експлуатації повітряних суден. Значну увагу приділено процесам деградації та причинам відмов, наведено результати порівняльного аналізу моделей розподілу відмов за критеріями фізичності й адекватності. Викладено методи розрахунку надійності технічних систем з використанням принципу декомпозиції досліджуваних структур. Розкрито вплив реальних умов експлуатації на розрахункові значення інтенсивностей відмов елементів авіоніки.

Изложены основные положения и определения современной теории надежности, раскрыта роль надежности авионики в гарантировании безопасности полетов и эффективности эксплуатации воздушных судов. Значительное внимание уделено процессам деградации и причинам отказов, приведены результаты сравнительного анализа моделей распределения отказов с критериями физичности и адекватности. Изложены методы расчета надежности технических систем с использованием принципа декомпозиции исследуемых структур. Раскрыто влияние реальных условий эксплуатации на расчетные значения интенсивностей отказов элементов авионики.

Розглянуто практичні питання тестування як необхідного компонента модульної технології навчання. Запропоновано розподіл знань і умінь, які діагностуються, за змістом тесту; розкрито на конкретних прикладах зміст завдань і структуру відповідей для всіх відомих форм тестових завдань; уведено поняття типу тестового завдання, що забезпечує співвіднесеність рівнів засвоєння навчального матеріалу з формами тестових завдань як неодмінної умови гарантованого досягнення цілей навчання.

Розглянуто ідеї модульного навчання і дано визначення модуля як вихідного компонента проектування модульної технології. Виділено рівні засвоєння навчального матеріалу, що відповідають видам розумової діяльності, і на цій основі запропоновано технологічний склад модуля, що забезпечує досягнення дидактичних цілей на кожному рівні засвоєння.

Розглянуто етапи самостійної роботи студентів для організації навчання за модульною технологією.